Біткоїн у Китаї поза законом уже п'ятий рік: торгівля й майнінг заборонені з 2021-го. Але від самої технології блокчейн влада не відмовилася — просто поставила її на службу державі. 9 жовтня Центральний комітет Компартії та Державна рада КНР через агентство Сіньхуа опублікували економічний план на 2026-2030 роки, і в ньому прямо прописано завдання побудувати національну блокчейн-мережу.
Документ містить 19 конкретних заходів. Поряд із блокчейном — єдина обчислювальна мережа, яка має зв'язати потужності по всій країні за принципом «дані зі сходу, обчислення із заходу»: навантаження з перевантажених прибережних регіонів переносять на дешевші ресурси внутрішніх провінцій. Окремі пункти стосуються прав на дані: Пекін хоче визначити, кому належить інформація, дозволити продавати її як актив і запустити пілотні проєкти з трансграничного обміну даними.
Про біткоїн чи інші криптовалюти в тексті — жодного слова. І це не випадковість: заборона на торгівлю й майнінг лишається без змін, а нова мережа задумана для зовсім іншого — простеження ланцюгів постачання, обліку вуглецевих квот, зберігання державних даних і судових записів через смарт-контракти. Тобто блокчейн як інструмент контролю й обліку, а не майданчик для спекуляцій.
Паралельно росте й інша частина цифрової інфраструктури Китаю: до середини серпня ліцензію на роботу з цифровим юанем отримали вже 30 банків, вісім із них — зовсім недавно. Разом із блокчейн-мережею це складається в картину держави, яка вибудовує власну, повністю підконтрольну цифрову економіку, осторонь від відкритих і децентралізованих мереж, якими користується решта крипторинку.
Є й зовнішній фактор, що може все ускладнити: Міністерство юстиції США віднесло Китай до «країн, що викликають стурбованість» у питаннях безпеки даних, що загрожує тертям довкола трансграничних потоків інформації з американськими компаніями. Сам документ при цьому попереджає чиновників не роздувати економічні бульбашки — обережність, яка виглядає прямою відповіддю на провали минулих цифрових бумів.
