Чип Willow від Google почав помилятися у 40 разів рідше — і цього вистачило, щоб у криптоспільноті знову заговорили про день, коли квантовий комп'ютер зможе зламати підписи біткоїна.
15 жовтня команда Google Quantum AI опублікувала в журналі Science результати експерименту з технікою «культивування магічних станів» — способу «очищення» особливих квантових станів, без яких неможливі обчислення з корекцією помилок. Раніше їх виробництво з'їдало до 95% потужності квантового чипа. Новий метод довів точність очищених Т-станів до 99,99% — рекорд для галузі, отриманий на процесорі лише з 105 фізичних кубітів.
Для біткоїна це не абстрактна загроза. За оцінкою Glassnode, близько 6,04 млн BTC — майже 30% усієї емісії, включно з 1,1 млн монет, які пов'язують із Сатоші Накамото — зберігаються на адресах із відкритим публічним ключем. Якщо орієнтуватися на березневі розрахунки самої Google, для видобування приватного ключа з такої адреси знадобиться менше 500 000 фізичних кубітів. Поки це недосяжно, але вже не схоже на фантастику.
Паніки не сталося: Google не зламала жодного кошелька, а лише підготувала потрібні квантові стани — це задачі зовсім різної складності. Нік Картер із Castle Island Ventures назвав загрозу неактуальною, вказавши на інженерні перешкоди, які досі відділяють лабораторний дослід від працюючого квантового комп'ютера. Алекс Прюден із Project Eleven додав, що експеримент радше підтвердив попередні розрахунки ресурсів, ніж наблизив терміни «дня Х», який дослідники й досі називають десь між 2028 і 2031 роками.
Сама Google планує перейти на постквантову криптографію до 2029 року, а Coinbase цього тижня опублікувала власний перелік пріоритетів для переходу біткоїна на нові підписи. Справжнє питання не в тому, чи зламають мережу завтра, а в тому, чи встигне індустрія домовитися про оновлення алгоритму швидше, ніж лабораторії закриють інженерний розрив.
