Держдума ухвалила в другому й третьому читаннях перший в Росії комплексний закон про крипторинок — офіційно він називається «Про цифрову валюту та цифрові права». Документу ще належить пройти Раду Федерації та підпис Володимира Путіна, але з огляду на підтримку 327 із 340 депутатів у першому читанні це питання найближчих двох тижнів.
Суть закону проста й водночас болюча для західного санкційного режиму: російським резидентам дозволять розраховуватися криптовалютою за зовнішньоторговельними контрактами з іноземними партнерами, включно з видобутими монетами. Усередині країни нічого не змінюється — рубль лишається єдиним законним платіжним засобом за товари й послуги, а банкам заборонено рекламувати оплату криптою.
Фактично Москва легалізує те, чим уже кілька років займалася в тіні. Після відключення російських банків від SWIFT у 2022 році крипта стала одним із небагатьох каналів для зовнішньої торгівлі — через такі майданчики, як Garantex (його закрили американські правоохоронці в березні 2025-го), і прив'язаний до рубля стейблкоїн A7A5, через який, за оцінками аналітиків, пройшли десятки мільярдів доларів санкційних потоків. Показова деталь: у січні 2022-го, за кілька тижнів до вторгнення в Україну, російський центробанк сам пропонував заборонити криптовалюти.
Новий закон переводить цю схему із сірої зони під нагляд центробанку. З 1 вересня 2026 року ліцензію мають отримати п'ять категорій учасників — біржі, брокери, керівні компанії, депозитарії й обмінники; мінімальний капітал — 15 млн рублів (близько 190 тис. доларів), обов'язкове членство в саморегульованих організаціях. Для вже працюючих платформ передбачили перехідний період приблизно до середини 2027 року.
Приватним інвесторам без статусу кваліфікованих дозволять купувати крипту через ліцензованих посередників на суму не більше 300 000 рублів (близько 3800 доларів) на рік, а переказувати за кордон — не більше 100 000 рублів; для кваліфікованих ліміти в рази вищі, але всім доведеться скласти тест на розуміння ризиків. Великі транскордонні перекази затримають на 48 годин для перевірки регулятором. Торгувати на організованих майданчиках зможуть лише монети з капіталізацією від 5 трлн рублів і добовим обігом від 1 трлн — по суті це Bitcoin, Ethereum і, можливо, Solana; анонімні монети заборонять.
Чи справді ця конструкція допоможе обходити санкції — питання відкрите. ЄС ще у квітні 2026-го запровадив окремий пакет обмежень саме проти російської крипто-інфраструктури, і державна легалізація навряд чи залишиться без відповіді: формалізовані канали відстежити простіше, ніж анонімні обмінники, а отже вони ризикованіші для іноземних контрагентів, які побоюються вторинних санкцій.
