У лютому 2025 року один твіт Хав'єра Мілея розігнав капіталізацію токена LIBRA до $4,5 млрд — а вже за кілька годин вона впала на 95%. Півтора року розслідування завершилися в п'ятницю: аргентинський федеральний суддя Марсело Мартінес де Джорджи закрив кримінальну справу проти президента, його сестри Каріни та ще дев'яти осіб.
У 60-сторінковому рішенні суддя написав, що слідство не довело «юридично значущого обману». Сам факт, що президент просував токен зі свого акаунту, на думку суду, автоматично не перетворюється на шахрайську схему — різкі стрибки ціни він назвав звичною поведінкою мемкоінів. Формальних показань не дав жоден з одинадцяти фігурантів. На телефоні одного зі співвідповідачів слідчі знайшли запис про $5 млн, але довести, що гроші були переказані, не вдалося, а видалене листування й дзвінки відновити не змогли.
Сама історія з самого початку була гучною. Після посту Мілея 14 лютого 2025 року кошти команди проєкту — $107 млн — були виведені буквально за години, поки токен ще торгувався біля піку. Для інвесторів, які зайшли на хайпі президентської підтримки, це виглядало як класичний rug pull — тільки головним промоутером виявився глава держави.
Сам Мілей назвав рішення суду доказом того, що справа була політичним переслідуванням. Опозиційний депутат Максиміліано Феррраро назвав це «спланованою судовою операцією прикриття та безкарності». П'ятеро інвесторів, яких раніше вивели зі справи, тепер намагаються повернутися в процес через Федеральний касаційний суд — це єдиний шлях до апеляції.
За юридичними формулюваннями тут ховається простіше запитання: що відбувається, коли чинний президент просуває актив, який руйнується за кілька годин. Аргентинський суд відповів — наразі нічого, якщо немає прямих доказів змови. Для інших країн це неприємний прецедент: публічна підтримка токена главою держави сама собою не є достатньою підставою для кримінальної відповідальності, навіть якщо інвестори втрачають сотні мільйонів.
