Тайвань роками був криптосірою зоною: біржі працювали, обсяги зростали, а законів із чіткими правилами та відповідальністю не існувало. 1 липня Законодавчий юань це змінив — депутати проголосували за Закон про провайдерів послуг з віртуальними активами, перший в історії країни комплексний регуляторний документ для всієї криптоіндустрії.
Головне правило просте: хочеш працювати — отримай ліцензію. Біржі, гаманці та будь-які платформи, пов’язані з віртуальними активами, зобов’язані пройти державну реєстрацію. Для емітентів стейблкоїнів стандарт вищий: потрібне одночасне схвалення від Центрального банку Тайваню та Комісії з фінансового нагляду, плюс 100-відсоткове резервне покриття в режимі реального часу.
Кримінальні санкції в законі — не формальність. Робота без ліцензії загрожує строком до 7 років та штрафом до 100 мільйонів тайванських доларів (близько $3,1 млн). За азійськими мірками це жорстко: більшість юрисдикцій обмежуються адміністративними штрафами. Тайвань зробив незаконний криптобізнес серйозним кримінальним злочином, а не просто приводом для припису регулятора.
До реального застосування закону ще далеко. Спочатку його підпише президент Лай Цзінь-тє — протягом десяти днів після ухвалення. Після цього Комісія з фінансового нагляду має розробити дев’ять нормативних актів другого рівня. За термінами це означає повноцінний запуск не раніше початку 2027 року. У діючих учасників ринку є час привести справи до ладу.
У ширшому контексті — Азія явно прискорюється. У червні Японія знизила податок на крипту з 55% до 20% і схвалила рамки для ETF. Гонконг формує регулювання токенізованих цінних паперів. Тайвань додає третю опору — з чіткими ліцензійними вимогами та кримінальними ризиками, які розмежують серйозних гравців від випадкових. Регуляторна конкуренція в Тихоокеанському регіоні набуває реальних контурів.
