Валютний контроль працює, поки гроші проходять через банк. А цифровий долар у смартфонному гаманці держава майже не бачить — і тепер це підтверджено цифрами. Банк міжнародних розрахунків (BIS) у вівторок опублікував дослідження даних понад 130 країн: звичайні банківські вклади в іноземній валюті чітко реагують на обмеження влади, а доларові стейблкоїни — майже ні.
Річ у самій конструкції інструмента. Токен на кшталт USDT чи USDC можна тримати в гаманці без прив'язки до банківського рахунку й переслати напряму іншій людині, оминаючи біржі та платіжних агентів — саме тих посередників, через яких зазвичай і діють валютні обмеження. Дослідники BIS описують це як «часткове перебування поза регуляторним периметром»: правила формально існують, але застосувати їх до переказу між двома гаманцями майже неможливо.
Для країн зі слабкою національною валютою це готовий канал доларизації в обхід банків і обмінників. BIS попереджає: щойно населення масово переходить у цифрові долари, розвернути процес назад майже нереально, а центробанк поступово втрачає частину важелів грошової політики — навіть якщо офіційна статистика інфляції поки виглядає спокійно.
У цієї історії є й інший бік. Для мешканців країн з високою інфляцією доступ до цифрового долара без походу в банк — спосіб зберегти заощадження, а не загроза. Ринок стейблкоїнів уже виріс приблизно до $300 млрд із $250-260 млрд рік тому, а влада США, ЄС і Японії якраз добудовує правила для цього сегмента. Питання лише в тому, чи встигнуть регулятори раніше, ніж доларизація стане незворотною.
