Рік тому, 18 липня 2025-го, у США ухвалили GENIUS Act — перший федеральний закон про доларові стейблкоїни. Регуляторам дали рівно дванадцять місяців, щоб прописати правила. Термін сплив 18 липня 2026-го, а з восьми обов'язкових норм не готова жодна.
Управління контролера грошового обігу, Мінфін, FinCEN та OFAC мали узгодити вимоги до резервів, капіталу, звітності та протидії відмиванню коштів для емітентів стейблкоїнів. Замість фінальних документів 22 червня відомства опублікували ще три проєкти правил — з періодом громадського обговорення, що триває вже після дедлайну. По суті, регулятори самі визнали: не встигають.
Закон не передбачає штрафів за прострочення і не запускає перехідний режим автоматично. Натомість він набуває повної чинності в одну з двох дат — яка настане раніше:
- через 120 днів після того, як правила все ж затвердять;
- 18 січня 2027 року — через півтора року після підписання закону.
За даними внутрішніх документів FinCEN, відомство вже орієнтується саме на другий сценарій.
Подібне вже траплялося. Після ухвалення закону Додда-Френка 2010 року регулятори не встигли приблизно з 40% прописаних у ньому термінів, а деякі норми дописували роками. Для стейблкоїнів ставки вищі: поки правил немає, банки й фінтех-компанії не знають точних вимог до резервів і звітності, але все одно запускають продукти.
Ринок це не зупинило. Circle вже отримала федеральну банківську ліцензію OCC, японський Sony Bank — дозвіл на доларовий стейблкоїн, а Visa минулого тижня запустила платформу для випуску стейблкоїнів банками. Усі вони будують бізнес на правилах, які будь-якої миті можуть змінитися.
Виходить парадокс: закон формально діє, а інструкція до нього ще пишеться. Для емітентів стейблкоїнів це означає ще півтора року роботи в підвішеному стані — з ризиком, що норми зміняться вже після того, як бізнес під них підлаштується.
