Через три роки після атаки 7 жовтня 2023 року Міністерство фінансів США показало, як частина коштів Hamas оминала банки — через благодійні збори у Франції та криптогаманці.
2 жовтня OFAC внесло до санкційного списку дві французькі благодійні організації, Association Baraka та Ensemble C Mieux, а також їхніх організаторів — Фаузі Баріку та Амель Уаліда. Пара збирала пожертви нібито для цивільних мешканців Гази, а частину грошей у криптовалюті переправляла Саліму Абдаллі Саліму аль-Заку — заступнику командира батальйону у збройному крилі Hamas, бригадах «Ізз ад-Дін аль-Кассам».
Цифри: з 2020 по 2026 рік мережа зібрала понад $2 млн, із них $1,5 млн — уже після атаки 7 жовтня 2023 року. Мінфін оцінює крипто-перекази Баріки й Уаліда аль-Заку як «сотні тисяч доларів», але точної суми не називає — нагадування, що прозорість блокчейну працює лише тоді, коли слідчі вже знають, куди дивитися.
Для американських криптобірж, кастодіанів і платіжних сервісів рішення означає конкретний обов'язок: заморозити активи всіх фігурантів списку і звітувати перед OFAC протягом 10 робочих днів, а далі — щороку. Іноземним банкам, які проведуть значні операції в інтересах цих осіб, загрожують вторинні санкції.
Розслідування вело ФБР за участі поліції Нью-Йорка, а оголошення зробили за кілька днів до третьої річниці атаки. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що буде переслідувати тих, хто дає Hamas «фінансовий кисень для виживання». У Combat Antisemitism Movement назвали це «значущим кроком», наполягаючи, що тиск має бути постійним, а не одноразовим.
Перекриття одного каналу не висушує гроші в Газі — це лише означає, що слідчі знайшли саме цей маршрут раніше за інші.
